Ярко, радостно, светло... и на сердце хорошо…
От того, что я в Тебе! Русь всегда в моей судьбе!
Ручеек воды хрустальной, поднебесья даль и ширь...
Воздуха глоток чистейший… Неразгаданная быль…
В зелени Ты утопаешь, эхом Ты в горах вторишь!
Широка, полна морями и озерами блестишь…
Ты лугами покоряешь, и сады в Тебе цветут
И всегда Ты поражаешь красотой своей вокруг
В Тебе реки полноводны, в век земли не обойти!
Ты прекрасна и свободна для дальнейшего пути!
В поднебесье бирюзовом Ты уходишь в горизонт...
Мы тебя, Родная, славим! Русь в сердцах наших живет!
Русь всегда душой открыта, слышу птичий голос твой...
Русь моя!!! Как ты велика! От тебя идет простор…
Справедлива! Благородна! И богатствами щедра!
Ты Держава и Оплот наш! В Тебе - Русская Душа!!!
Прочитано 9474 раза. Голосов 4. Средняя оценка: 2,25
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Короче, "Широка страна моя родная". Зачем же повторяться?
?
2008-11-23 14:52:23
Кто-то тишком влепил единицу под мой комент. Я против!
Dina
2008-11-23 15:28:05
Как вам не стыдно! Критики! Автора переполняет радость и гордость за свою Родину! Какие благословения он ей провозглашает! Это очень достойно! А кто из вас может написать такое о своей стране? У автора возвышенные чувства, и это отлично!
?
2008-11-24 14:23:50
Перечислите хоть одно благословение, описанное в этом стихе. По-моему, просто констатация фактов.
Ирина Фридман
2008-11-25 14:16:12
Простите, а за что Русь то славить?
Все описанное вами очень абстрактно, кроме русской души, конечно. Такое описание подойдет и под другие страны. Взгляните на реальность. Снимите розовые очки.
Александр Харютин
2008-11-26 22:19:14
Люблю я Славить Свою Русь!!!
Ведь я живу в Своей Стране!!!
Я Русской Славою... Горжусь!!!
Я Воин Русский... Во Христе!!!
Лев Романов
2013-04-23 05:02:58
Почему Ты поставил это в раздел стихотворений, если даже рифмы нет? поставь в прозу.
Проза : Студентки - Таисия Кобелева У новелі «Студентки» образ Єви-Ніколь і її брата Джеймса, як іноземців, я вибрала не просто так. Кожна людина, стаючи християнином, отримує від Бога якесь завдання, щоб виконати Його план спасіння людства. Іноді людина виконує це завдання далеко віл свого дому. Ніколь не вважала це місто своїм домом назавжди, вони з братом постійно чекали можливості повернутись на Батьківщину. Так само кожен християнин вважає Землю своїм тимчасовим домом. Тут він виконує Божий задум для нього, адже всі люди народились не просто так.\\r\\n В образі Джеймса показаний той старший брат, про якого мріє кожен. Джеймс опікується своєю сестрою і докладає до її навчання чималих зусиль. Він став опорою своїй молодшій сестрі, яка сама б не вижила в чужій країні і чужому місті.\\r\\n Коли Єва познайомила Лізу, а Джеймс Олега, з Богом, вони виконали своє завдання тут і могли повернутись додому.\\r\\n Ліза і Настя на початку твору – символи дівчат, які вважають, що усім для повного щастя, не вистачає бойфренда. Тому вони більше ніяк не могли пояснити веселий настрій своєї сусідки.\\r\\n Ліза – людина, яка шукає сенс свого життя, шукає наполегливо. Будучи на дні відчаю, вона спочатку піддається йому і кидається на Єву з ножем, потім кидає її під машину. Злякавшись свого вчинку, дівчина трішки бере свої відчуття під контроль і зривається на Насті. На самому дні відчаю Бог подав їй свою Руку через пісню, яку вона почула через відкриті вікна Дому Молитви. Там лунала пісня Олександра Бейдика «Отпусти».\\r\\n Настя – образ впертих людей, яким не жаль нікого, крім себе. Однак в кінці твору вона теж приходить до Бога.\\r\\n
